- пӱжалтме
- пӱжалтмеГ.: пӱжӓлтмӹ1. прич. от пӱжалташ2. прил. потный, пота; относящийся к потению
Шӱлаш чынак неле, тамака шикш, пурак, пӱжалтме ӱпш, чай пуш, кочкыш там, кӱзен, нерым тугышаш гай пура. [/i]Я. Ялкайн.[/i] И верно, дышать трудно, в нос ударяет табачный дым, пыль, запах пота, запах чая, еды.
3. в знач. сущ. потениеСаҥга пӱжалтмым шижаш чувствовать, что потеет лоб;
пӱжалтме почеш сӱсанаш тӱҥалаш зябнуть после потения.
Очыни, пӱжалтмыжлан шовычым кӱшкырак нӧлталын, ӱпшӧ шышталгын ончыкта. [/i]Я. Лекайн.[/i] Наверное, из-за потения она подняла платок высоко, виднеются волосы цвета воска.
Марийско-русский словарь . 2015.